Дияволиці

1954 рік. Анрі-Жорж Клузо зняв фільм «Дияволиці» (Les Diaboliques). Прототипом картини став роман Буало-Нарсежака «Та, якої не стало». У 1956 році картина отримує премію «Едгара» від асоціації «Детективних письменників Америки», а до цього були призи критиків Нью-Йорка і приз Луї Деллюка. Фільми, зняті давно, рідко витримують випробування часом, але коли це відмінний детектив з подвійним дном, він залишається цікавим для глядача дуже довго і «Дияволиці» тому яскравий приклад. 
Дія фільму відбувається в приватній школі, що належить Христині Деласаль. Мішель, чоловік пані Деласаль - директор школи, маючи поганий характер, постійно знущається над Крістіною, при цьому встигає регулярно скандалити з учителями, чіплятися до учнів і бити свою коханку, яка працює тут же, в школі, вчителькою. Директриса дуже важко переносить неприємності, що доставляються їй чоловіком. Постійна напруга в стосунках погано позначаються на її здоров'я. Поганий характер містера Деласаля так дістає жінок, що вони вирішують його позбутися. Злочин скоєно. Але не все виходить так, як було сплановано. Несподівано з'являються свідчення того, що Мішель Деласаль живий. Знайомство Христини з комісаром Фіше, призводить до несподіваних подій.