Те, як рухається медіапростір у сьогоденні мене хоч і цікавить, проте дещо розчаровує. Людство попри те, що створює геніальні речі все ж має і жахливу ваду все спрощувати. Звісно, той, хто придумав колесо, молодець, але того, хто вирішив вирізати персонажів з фільму з метою спрощення варто як мінімум вибити нагайкою по дупі. Звісно ж я не маю права висловлювати здогади про те, що було у голові Джоса Уідона, коли він різав стільки цікавого, але здається мені він мало вірить в інтелектуальні можливості середньостатистичного громадянина. Його Ліга була звичайним прохідним фільмом, за яким лускаючи попкорн в кіно або ж бутерброди перед монітором ви б могли посміятись, позирити на екшен та забути про що був фільм уже на другий день. Адже так? Якщо з року в рік хавають пригоди Домініка Табурето, то чому ж не зробити в такому стилі один з наймасштабніших сюжетів кінокоміксів DC? Так і зробили. Що вийшло ви самі бачите. Тому вистачить лити воду, адже я не Аквамен і давайте заглибимось в нутрощі сьогоднішнього пацієнта.
Одразу на березі домовляємось про певні речі. Якщо не згодні - вам у коментарі поливати мене брудом.
Не знаю, що з цих пунктів важливіше, але почну з таймлайну, адже на нього прилітало чи не найбільше скарг.
Так, чотири години. Так, це великий фільм. Так, деякі сцени тривають довше ніж ролик в тіктоку. Чому? Ну можливо тому, що людина це істота, яка здатна переживати не лише короткотривалі емоції, які приходять і покидають нас немов спалахи. Людина також здатна відчувати більш глибокі емоції. І конкретно у цьому випадку, особисто для себе затягнутість певних сцен аргументую тим, що Снайдер хотів викликати у глядача глибші емоції. Він хотів дати час відчути персонажів та кожну конкретну сцену. А на це потрібен час.
По друге графіка та ракурси. Якщо ви уважно дивилися фільм, то чітко помітили сцени (особливо з ракурсу пташиного польоту), які хаотично змінювали одна одну і виглядали трошки “рвано”. Також було багацько кадрів де Супс, Флеш або Кіборг світилися дешевою комп’ютерною графікою. А ще Бетс, який в певних сценах виглядав так, ніби перед боєм завітав на добрий місяць до бабусі, яка його з любов’ю відгодувала.
Виправдання з мого боку буде наступним. Незважаючи на те, що з моменту релізу оригінальної ліги пройшло декілька років, це не означає, що Снайдер весь цей час мав доступ до відеоархів та працював над своєю версією. Та навіть коли він отримав доступ, його обмежували фінанси та наш улюблений вірус, який просто унеможливлював перезнімання сцен та якісну роботу в монтажних студіях. Якщо ми робимо знижки собі, то можемо дозволити подібну “фору” і Заку.
Те, що варто було сказати спочатку, але прийшло мені в голову лише тепер. Якщо ви надумали самоствердитися за рахунок нелогічності фільму і вказати на дивні повороти сюжету, то ЦЕ КІНОКОМІКС. ВИГАДАНА ІСТОРІЯ. Тут все іде так, як побажає сценарист і невідповідність нашому світу це нормально. Хоча Аквамена, який викидає пляшку з під віскі в воду я виправдовувати не збираюсь. За таке треба бити по плавниках.
Якщо ж хтось збереться звинуватити фільм у казковості, то розкажіть це тим, хто малював перші наскельні малюнки, придумував міфи, фольклор та все подібне протягом декількох тисяч років існування людства.
Спойлери. Якщо ви не дивились фільм 2017 року - БУДЬТЕ ОБЕРЕЖНІ. Я не буду розголошувати сюжет, але і стримуватись не буду, особливо, коли порівнюватиму версію фільму. Роблю я це з розрахунком на те, що фільм уже бачила більшість глядачів.
Домовились? Тоді давайте до конкретики.
#Те, що ви бачите.
Зак Снайдер - однозначний геній візуального мистецтва. У нього є свій власний стиль і та ритм у якому він подає відеоматеріал. Переходи, ракурси, фільтри та колірна гама поєднуються в сцени, які я не в змозі критикувати. Вони соковиті, драматичні, цікаві та живі. Кожен кадр на початку фільму заворожував і давав змогу відчути персонажа. Давав відчуття присутності. Відчуття стилю. Зак не боїться робити світ не схожим на наш. Його Готем темний і викликає довіру. Це місто де не наступає день. Де пітьма в’їлася в кожен квадратний міліметр. А ферма Кентів це приємний домашній Смолвіль, де нікому не цікава ваша міська тривога і добре, що цього року вродила кукурудза. Одним реченням - постановка сцен викликає захват.
Візуальні ефекти - негатив про них я підмітив у вище та пошукав йому виправдання. З іншої сторони мені сподобався підхід до створення графіки супергеройських сил та усіляких неприродніх речей. На відміну від Марвел сили героїв контрастують одна з одною. І це помітно навіть за кольоровою гамою. Червоні лазери, жовте ласо правди, неонова блискавка та голубі промені кіборга, все різнокольорове і робить сцени баталій яскравими. Проте не втрачається фокус на головному і картинка не перетворюється в кашу. Працювали знавці своєї справи. Також на відміну від всесвіту червоних, у всесвіті Детективних Коміксів панує режим домінування сповільнених кадрів. Їх тут багато і вони дозволяють розглянути кожну детальку на костюмі супергероя, в цей час оголяючи певні гріхи анімації. Рішення сміливе і сприймається більше позитивно.
#Те, що ви чуєте
Музичний супровід теж заслуговує уваги. Саундтрек у багатьох місцях привертає увагу. Це не тільки набір звуків, які грають відповідно до настрою сцени, але і пісні, які підходять по тематиці. У декількох сценах комбінація відеоряду та музики виглядала як невеличкий міні-кліп і це дуже круто. Згадайте початкову сцену з оригінального фільму, яка супроводжувалась треком від Sigrid. Це один з тих небагатьох моментів, який мені сподобався. Тут такими моментами пронизаний весь фільм. Завдяки планомірному розвитку подій та спокійному ритму відеоряду часто увагу привертали звуки кроків, ехо, взаємодії персонажів з певними предметами. Варто зазначити, що я переглядав фільм з субтитрами і тому не розпорошував увагу на дубляж, який вбиває частину звукового оформлення.
#Те, що ви розумієте
Якщо візуал та хороший музичний супровід це вишенька на торті, то де ж сам торт? А він в сюжеті. Снайдер вірить в своїх глядачів. Він не робить знижок тим, хто прийшов на фільм “з вулиці” і нічого про нього не знає. Режисер планомірно вів сюжетну лінію, починаючи з “Людини зі сталі”, більш агресивно продовжуючи свій стиль оповідання в “Бетмені проти Супермена” (режисерська версія, адже кінотеатральна також страждала на пробіли в сюжеті через вплив студії). І ось він добрався до кульмінації цієї оповіді. Оскільки кіновсесвіт DC розвивався набагато швидше ніж кіновсесвіт Марвел, то і завдання перед ним стояло важкувате. Потрібно зробити фільм, який по епічності не поступиться Месникам і при цьому закласти підгрунтя для низки наступних проектів. Оскільки сольних фільмів для деяких членів Ліги ше на той час не було, введення великої кількості персонажів вимагало розуміння глядача. Та час зробив приємний подарунок. З моменту виходу на екрани оригінальної ліги вийшли також і інші фільми всесвіту. Тому тепер глядачі більш підготовані та знають більше про даний всесвіт ніж у 2017. Тому Зак і веде свою чотиригодинну розповідь не спішачи, акуратно, вжаючись в деталі і з кожним сюжетним поворотом показуючи скільки деталей ми тоді не отримали. Скільки цікавого було вирізано. Скільки мотивації втрачено. Справді, за чотири години ми зрозуміли кожного члена Ліги. Мотивацію та історію кожного з них. Ми зрозуміли чому Баррі такий дивакуватий, та чому він боїться сутичок і такий незгарбний. Ми краще зрозуміли чому Супермен після воскресіння так дивно себе поводив. Нам краще розкрили хімію відносин між персонажами. Наприклад, якщо перша зустріч відбулась між персонажем Д і К, то в наступній груповій сцені ми побачимо, як персонаж К свою увагу віддає персонажу Д, а не комусь невідомому. Такі дрібниці дають нам можливість вірити в те, що відбувається на екрані.
Лише хвалити я також не буду. Приблизно на середині хронометражу я злегка втратив пильність і почав соватися в кріслі. Напевно там, не вистачало зовсім трохи динаміки. Хто на цьому моменті здався, той втратив цікаву кульмінацію та кінцівку. І це не одне і те ж саме.
Навіть у фінальній битві Супермен, хоч і був сильніший за будь-якого учаснка Ліги та натовк Степовому Вовку дупу одною лівою, все ж більший хронометраж дозволив показати і заслуги інших членів Ліги. Тому вони не виглядали ляльками, які служили лише для того, щоб воскресити Супермена.
Особливого захвату заслуговує продовження кошмару Бетмена. Саме про нього я не розкажу нічого, але ті повороти, які там є просто викликали у мене вигуки захвату. Варто додивитися фільм до цього моменту, адже затравочка там неабияка.
Оскільки вам вже заспойлерили в трейлері появу Джокера в одній з сцен кошмару, то я вас розчарую. Його образ мені все одно не сподобався. Ну не сприймаю я Лето в образі містера Джея. Ніяк. Словом, не допомогло.
#Те, як воно вплине на подальші події всесвіту.
Сюди я також віднесу вирізаних персонажів. Усі вони важливі і однозначно зіграють свою роль в продовженні та сольних проектах кожного з учасників Ліги Справедливості та не тільки. Їх варто було ввести ще в першому фільмі, але це б викликало додаткові запитання в аудиторії.
Кошмар Бетмена задав тону наступному кросоверу Ліги і дав відповіді на більшість сюжетних питань, які з’явились у мене після БпС. Тепер я чітко бачу майбутню сюжетні лінію і розумію, напрямок в якому вона буде розвиватися. Нас очікують події Інджастіса, змішані з невеликою часткою Флешпоінта. Хто дивився мультики, або читав комікси, той зрозуміє.
Проте є велике АЛЕ. Снайдер не планує знімати наступний фільм про Лігу. Він показав своє бачення і на цьому завершим роботу над кіновсесвітом. Тому доля проекту все таки під питанням.
#Завершення
Так, Зак вірить в свою аудиторію та любить її. Фільм пронизаний дрібними пасхалками, відсиланнями та наслідувань коміксів. Фільм має стиль, має ритм та чудовий музичний супровід. Не без косяків, але поки це один з найкращих кінокоміксів, який я бачив. Він показує, що похмурий та серйозний фільм за мотивами коміксів теж може бути крутим і завойовувати аудиторію. У цьому фільмі Зак щирий з глядачами і передає своє бачення настільки, наскільки це можливо. І хто, зна. Можливо саме наші овації та теплі відгуки змусять студію вибачитися перед режисером, видати йому бюджет та повний карт-бланш на креатив під час роботи з наступним фільмом. І можливо він погодиться. Та навіть якщо ж ні, ми отримали Лігу, на яку заслуговували. Ми отримали свіжий ковток в доволі масивній галузі фільмів, за мотивами графічних оповідей. Це варто цінувати і варто сказати дякую тим, хто створив це якісне та не побоюсь цього слова авторське кіно з оригінальним стилем та баченням.
#Те, як ви сприйняли
Цей розділ ви напишете в коментарях, і він буде дуже яскравим і наповненим суперечками і можливо навіть теоріями. Адже ви глядачі, які здатні дивитись розумне кіно та розгорнуто висловлювати свою думку. Варто трохи в себе вірити.
А я ж замовкаю і дякую, що приділили свій час цьому лонгріду. Дякую за вашу увагу.
P.S. Навіть пухленьким Бетфлек не перестає бути найкращим бетменом.
Ліга Справедливості: Снайдер Кат дивитися українською можна в нас на сайті!
