Ласкаво просимо назад у небезпечну зону швидкості. Можливо, ви не думаєте, що вам непотрібне продовження найкасовішого фільму 80-х, але «Топ Ган: Меверік» набагато цікавіший, ніж має право бути.
«Топ Ган 2» перезапускає запаморочливий повітряний екшн оригінального фільму, заразливу драматичну драму персонажа та військовий фетишизм, над яким не варто думати надто довго.
Минуло більше 35 років з моменту виходу оригінального фільму «Топ Ган», у якому Том Круз використав свою найширшу посмішку як льотчик ВМС США з метою довести та з дитячим задоволенням гратися зі швидкісними іграшками (які випадково були створений для вбивства людей, але все одно).
Продовження зібрало більше мільярда доларів у кінотеатрах і вийшло в цифровий прокат 23 серпня, за ним 1 листопада підуть 4K, Blu-ray.
Повідомляється, що Круз десятиліттями опирався сиквелу, але виявилося, що якщо чекати досить довго, історія з’являється сама собою. Він повертається в кабіну як Піт «Меверік» Мітчелл, усе ще відчуваючи потребу у швидкості, хоч би що говорили вищі командири. І ось минуло достатньо часу після смерті його другого пілота Гуса в оригінальному фільмі, щоб син Гуса став цілком дорослим чоловіком. Син, якого зіграв Майлз Теллер, — це тріщина Меверіка, він летить у складі ВМС під позивним «Півень». Коли Меверіка викликають, щоб навчити наступне покоління зухвалих дітей для самогубної місії це дуже схоже на вибух – побидва героя не йдуть на зустріч, спочатку.
«Старому пора…», — криво зауважує один герой про антиавторитарні витівки Меверіка, але він міг говорити про повне відтворення глянцевих гострих відчуттів оригінального фільму.
З того моменту, як ви почуєте миттєво впізнаваний дзвін синтезатора у неперевершеному гімні Гарольда Фалтермейєра, здається, що минулих 30 років ніколи не було. У початкових титрах описується Меверік, як і в оригіналі, як виробництво Дона Сімпсона та Джеррі Брукхаймера, хоча Сімпсон помер у 1996 році.
У початковому текстовому підписі, що пояснює концепцію школи винищувальної зброї ВМС США, використовуються ті самі формулювання, що й у першому фільмі. І всюди режисер Джозеф Косінскі та оператор Клаудіо Міранда точно відтворюють кінематографічний стиль покійного Тоні Скотта, від галасливої пілотної кабіни з підсвічуванням до прямих, як шомпол, силуетів, розташованих в ангарі. Ця нова версія навіть починається з того, що занурює вас у керований хаос палуби авіаносця з кадровим відтворенням культового вступу першого фільму (ймовірно).
Ця послідовність у кабіні екіпажу не має жодного зв’язку з тим, що буде далі, але це все одно чудовий вступ, який миттєво занурює вас у знайоме відчуття фільму, який ви, можливо, бачили багато разів або не бачили роками. Що ще важливіше, він виглядає справжнім, фільм викладає свою позицію з самого початку: він про реальні речі, як-от винищувачі та вітрильники та справжні старомодні трюки, а не про фальшиві речі, як-от дрони та телефони та комп’ютерно створене видовище. Маркетинг робить велике значення тому, як актори справді літали в літаках, і хоча, безсумнівно, є маса невидимого CGI - як і в кожному фільмі, помічаєте ви це чи ні - майже кожен кадр принаймні створює враження, що це було зроблено по-справжньому.
На відміну від нещодавніх блокбастерів (наприклад фільмів Марвел), які віддаляють вас від дії за допомогою явно неможливих ракурсів і надмірних графічних ефектів, у «Топ Ган: Меверік» використовується візуальна мова оригіналу, камера клаустрофобічно застрягла в кабіні або тремтить коли вона намагається не відставати від реактивного літака, що кричить повз.
Встановлювати такий явний зв’язок із таким улюбленим фільмом — це, звичайно, ризик. Перший фільм був наповнений культовими моментами та цитатами, а продовження лише переставляє літаки в кабіні. Тим не менш, він досить стриманий із крилатими фразами та зворотними викликами. Так, шкіряна куртка і мотоцикл Меверіка отримають власну тематичну мелодію. Але винищувачі та авіаносці, оснащені ВМС США, — не єдина грізна зброя, яка використовується в сиквелі: найкраща зброя в арсеналі «Топ Ган» — це все ще вибухова харизма Круза. У той час як фільм знову підштовхує довірливість через обожнювання Меверіка та його божественних літаючих здібностей, секретною зброєю Круза завжди є його готовність виглядати дурним. Таким чином, надмірний екшн збалансований привабливим гумором і навіть трохи пафосу у стосунках Круза з молодшими пілотами та його відновленому романі з власницею бару. Її грає Дженніфер Коннеллі, ще одна зірка, яка виросла у 1980-х роках (перевірте, хто співає на музичному автоматі, коли вона вперше з’являється). З Коннеллі в ролі його колишньої коханки та Теллером як його сурогатного сина, старіючий Меверік Круза надає рівно стільки духу, щоб підтримувати рух, поки він бореться з перспективою триматися на землі завжди. Гірко-солодка сцена возз’єднання Круза з партнером по оригінальному фільму, хворим Велом Кілмером, також є зворушливим і напрочуд смішним моментом.
Нічого не приховує, що велика частина історії є повторенням оригіналу. Наприклад, Круз бере на себе роль Келлі Макгілліс просто заради розваги. Але чомусь, незважаючи на те, що все це спрямовано на місію «життя чи смерть», ставки не здаються такими безпосередніми, як уперше.
Оригінальний фільм підживлювався відчуттям, що Меверік був справді небезпечним для оточуючих людей, але ця нова модель не фіксує той самий стрімкий порив у небезпечну зону. Частково тому, що молодші герої більше схожі на моделі, а не на воїнів. Але головна проблема полягає в тому, що місія просто неймовірно специфічна для потреб сюжету. Сила перевантаження наративної дурниці почне розчавлювати ваш мозок, особливо коли поворот на пізній стадії запустить форсаж і струмені до абсурду, який може спокусити вас катапультуватися.
Звичайно, є причини не любити такий фільм, будь то особисте життя Круза чи беззаперечне ставлення фільму до війни. Меттью Модайн і Браян Адамс були серед зірок 80-х, які відмовилися брати участь в оригіналі через його шовіністський тон, який був післяв’єтнамським підтвердженням американської військової могутності. Навіть Круз ухилився від продовження, бо не хотів прославляти війну.
Як не дивно, «Топ Ган: Меверік» настільки безкровний і не турбується двозначністю, що ледве відчувається, як фільм про війну. Це просто хлопчики з іграшками. Існує розпливчастий сюжет про Джона Хемма у вежі, яка піклується про те, щоб пілоти виконали місію, а не про те, щоб вони повернулися живими, але це лише робить явну зневагу фільму до безпілотних бойових дронів дещо заплутаною.
Насправді кілька років тому було знято набагато правдивіше продовження «Хороше вбивство» (Good Kill), у якому Ітан Гоук грає пілота винищувача в стилі Круза, засланого на службу в безпілотному літаку, який губить розум у металевій коробці в пустелі Лас-Вегаса, коли він натискає кнопку і вбиває мирних жителів за тисячі миль. Тим часом «Топ Ган: Меверік» навіть не говорить нам, проти кого бореться Том. Є неназваний безликий супротивник, злодії в чорних шоломах і терористи, позбавлені суверенітету чи навіть людства. Вічний ворог, десь там, робить нечітко визначені погані речі, які потрібно підірвати ракетами, гелікоптерами та авіаносцями.
Але кого це хвилює? Це не «Порятунок рядового Райана», це «Топ Ган». Не питайте, за ким дзвонить синтезатор, тому що синтезатор дзвонить по кожному, хто любить чудовий попкорновий бойовик, який настільки ж приємний, як і смішний. «Топ Ган: Меверік» - це вибух. У фільмі продовжують наполягати, що це останній виступ Меверіка, але цей фільм показує зацікавленість глядача, тому – хто знає чи буде щось далі?
Трішки спойлерів (проте не дуже серйозних)
Фільм мав чудову нагоду вбити Меверіка
Наприкінці «Топ Ган: Меверік» капітан Мітчелл ледь не загинув, нагадуючи Джеймса Бонда Деніела Крейга у фільмі «Не час помирати». Після успішного знищення підземного уранового заводу противника Меверік і команда «Топ Ган» застрягли в повітряному бою. Беззахисний Півень потрапляє під ракетну атаку, і Меверік без вагань жертвує своїм літаком, щоб врятувати сина Гуса, перш ніж катапультуватися в безпечне місце. Решта членів екіпажу вважають, що він мертвий, і їм наказано повернутися на авіаносець. Не маючи жодного способу захисту, Меверік стикається з ворожим бойовим літаком, який починає безжально стріляти в героя. У той момент, коли його збираються вбити, Півень не слухається наказу летіти на базу та збиає бойовий літак, щоб врятувати свого наставника. Якби це була смерть Меверіка, то це був би ідеальний шлях для героя Тома Круза. Майже через чотири десятиліття Меверік все ще відчував провину за випадкову смерть Гуса, тож не було сумнівів, що він зробить усе, щоб захистити Півня. Меверік не з тих персонажів, які погоджуються на легке життя, і майже неминуче те, що він загине під час польоту, незалежно від того, чи це буде випробування експериментальних реактивних літаків зі швидкістю 10 Махів чи під час бою. Проте, якби капітан Мітчелл був убитий у той момент у «Топ Ган: Меверік», його страждання відійшло би до іншого персонажа.
Чому Меверік не вмирає
Меверік не вмирає, тому що його виживання має вирішальне значення для сюжетної лінії Півня. У фільмі Півень звинувачує Меверіка у смерті свого батька, Гуса, і ображається на нього за сповільнення його військової кар'єри на чотири роки. Коли Меверік доводить, наскільки він чудовий пілот, Півень починає поважати його на відстані. Меверіку потрібен був вирішальний момент, який би зруйнував емоційний бар’єр між Півнем і Меверіком, і те, що вони врятували один одного, було ідеальним способом це зробити. Якби Рустер не врятував Меверіка, він би пропустив надзвичайно катарсисний момент, який дозволив йому пробачити зірку франшизи «Топ Ган».
Можливо, виживання Меверіка було правильно
Зрештою, не вбивати Меверіка було правильним рішенням, оскільки це забезпечило приємний кінець, який був потрібний другій частині популярного фільму. Якби Меверік помер, це кинуло б тінь на хвилюючий тон блокбастера, залишивши глядачів менш задоволеними, ніж фінал оригінального фільму «Топ Ган». Його смерть також позбавила б смерть Айсмена такої емоційної сили та сумної ностальгії.
Також, не будемо забувати, що, зберігри Мітчелу Меверіку життя у фільмі, потенційно, може з'явитися декілька продовжень, бо фільм показав зацікавленність глядачів, а непогане прийняття критиками може підштовхнути власників франшизи спробувати ризикнути ще раз. Також сам Квентін Тарантіно похвалив фільм «Топ Ган: Меверік» за те, як він реалізував подальше життя героїв першої частини та роботу режисера в цілому над фільмом.
