Життя головних героїв фільму «Помилка часу» похитнулося після відкриття машини часу, яка якимось чином може фотографувати їхню квартиру протягом 24 годин показуючи майбутнє — знахідка, яку вони використовують для скромної вигоди, з часом приводить до їхньої загибелі.
Цей розумний невеликий фентезійний трилер обіграв численні фестивалі за останній ріки, отримавши численні нагороди. Однак, покази в кінотеатрах, були скромними, але «Помилка часу» має продовжувати отримувати вдячність шанувальників інтелектуального жанру в онлайн сервісах для перегляду фільмів.
Фінн в окулярах (Метт О’Лірі) — художник, який переживає художній еквівалент творчої кризи. Тим часом він трохи підтримує себе, будучи керівником житлового комплексу в стилі бунгало, де він живе з відданою, прибутковою письменницею Каллі (Даніель Панабейкер) та їхнім сусідом по квартирі барменом Джаспером (Джордж Фінн), який схильний до азартних ігор. Вона життєрадісніше підтримує їхній спосіб життя, ніж, мабуть, заслуговують хлопці, хоч це й не дуже допомагає хлоцям. Коли старший орендар містер Беззерідес запізнюється з орендною платою, вони починають розслідування, але виявляють його вогку квартиру покинутою. Що ще тривожніше, вони знаходять цілу стіну фотографій у стилі поляроїд, де заснята їхня вітальня та вони самі. Найдивніше те, що там є велика механічна штучка, яка, як вони незабаром здогадуються, робить «миттєві» знімки цієї вуайєристської перспективи, але на день до реальних подій. Вони також знаходять щоденник, у якому Беззерідес хвилювався, що передбачив власну смерть, і належним чином виявляють його висохлий труп у підвальному складі.
«Він порушив основне правило: не грайся з часом», — каже Джаспер. Але він також перший, хто «розгляне можливості», закладені у винаході їх покійного сусіда, не виключаючи фінансової вигоди від знання результатів перегонів наступного дня. Незважаючи на деякі побоювання, тріо швидко спокушається в кролячу нору, в якій кожні 24 години приносять ще більше винагороди від передбачення майбутнього, зокрема Фінн перемагає свою творчу кризу, уже знаючи, що він малюватиме. Але вони також, ймовірно, змушені приймати рішення, які призведуть до того, що на фотографіях іноді незручно буде відображатися їхнє найближче майбутнє. Це породжує дедалі складніші логістичні дилеми та міжособистісні конфлікти. Тим часом новий успіх необачного Джаспера в азартних іграх привертає увагу страхітливого букмекера Айвена (Джейсон Списак), який не соромиться погрожувати їхньому життю, якщо вони не підкорять свої нечесні прибутки його волі. Симпатичний охоронець району, Великий Джо (Амін Джозеф), також починає підозрювати неладне.
Перший повнометражний фільм для Хелмера Бредлі Кінга та одного зі сценаристів БП Купера (хоча останній створив кілька незалежних фільмів), «Помилка часу» працює завдяки зростаючій кількості добре продуманих ускладнень і достовірній психології персонажів, чудово переданій у виконанні талановитих акторів (розпад стосунків між Каллі та Фінном створює первинний емоційний підтекст для головної фантастичної/жахаючої нитки оповіді). Кілька пізніх поворотів вражають та трохи лякають, тим не менш, забезпечують задовільно іронічну розв’язку.
Дуже добре створений у скромному масштабі, «Помилка часу» ніколи не викликає клаустрофобії, незважаючи на те, що фільм здебільшого обмежений квартирою головних героїв. Усі технічні/дизайнерські внески продумані, але ненав’язливі, ніколи не відвертають увагу від чудової оповіді, викладеної неквапливими, але завжди привабливими словами.
Окремо варто відмітити головних акторів – грають всі задовільно, без перебільшення, та і взагалі – акторів підібрали талановитих – хімія між персонажами відчувається одразу й повірити в події на екрані дуже просто.
Якщо оцінювати фільм в цілому, то він заслуговує десь 7.5\10, хоча б через те, що на рік виходу в нього майже не було нормальних конкурентів для змагань.
Проте, весь фільм можна було б стиснути до одного коротенького епізоду «Х-файлів» або «Чорного дзеркала», бо суміш з творчої кризи, відносин між сусідами по квартирі, собачих перегонів та злих букмекерів, може трішки винести мозок, незважаючи на свою логічність та непогану реалізаціію.
