» » Огляд «Дивні дива:2», та не дуже коротко про те, як вони пов'язані з нами.

Огляд «Дивні дива:2», та не дуже коротко про те, як вони пов'язані з нами.

Рейтинг новини:

Огляд «Дивні дива:2», та не дуже коротко про те, на що вони можуть надихнути.
Спочатку по суті. Буде чесно сказати, що для того, щоб дістатись до самого потаємного у наших душах шоуранерам Stranger Things треба було зовсім небагато. Вони надавили на дитину у кожному з нас. Заставили згадати друзів дитинства, перші хобі на кшталт колекціонування марок чи гри в морський бій, приправили все речами, які формували поп-культуру нашого дитинства, дитинства наших батьків та вилили це все в 8-серійному концентраті казкового щастя.
  

Казка «Дивні дива» у дуже вінтажному форматі подала нам чудову хорор-історію про дітлахів, монстра, таємниці та усе, що може зародити у глядачі зародок інтриги. Сюжет був дуже насичений і велося декілька життєвих ліній. Нас то кидали до дітлахів, заставляючи згадувати свої безтурботні роки, то обливали крижаною водою показуючи сцени з випробуваннями, які батько ставив над Оді. При цьому масштаби самого хорору тримали в секреті. Це додавало серіалу таємничості та щоразу, з розкриттям нових подробиць викликало мурашки по шкірі. Творцям серіалу вдалося дуже виражено передати атмосферу цього видуманого світу. Світу, де звичайні дітлахи живуть поряд з воєнними лабораторіями, а монстри з іншого виміру оживають і полюють на них. До речі, круту ж назву дали монстру – Демогоргон, гарно ж звучить? Саме таку назву можуть дати монстру діти.
  

Великим плюсом серіалу стала відсутність зв'язку зі нашою реальністю. Тут не згадувалось про війни, політику, обов’язки, сімейні проблеми тощо. Це дозволяло розслабитись і зануритись в цю чудову оповідь з головою.
Другий сезон був дуже очікуваний і найперший тизер, який заспойлерив нового ворога викликав мурашки по шкірі й велику інтригу. Великі надії покладалися на те, що другий сезон не зіпсується і навіть піднесе планку вище. І надії виправдалися. Новий, цього разу 9-ти серійний сезон вийшов не менш захопливим ніж попередній хоча і мав багато суттєвих відмінностей.
Події сюжету відбуваються за рік після історії, розказаної у першому сезоні. Дітлахи продовжили своє безтурботне життя. Військові засекретили страшні події та заставили усіх підписати договір про нерозголошення. Цього разу усі персонажі знайомі між собою і тісно взаємодіють. Ненсі ніяк не може змиритися з втратою подруги й уже сумнівається в стосунках зі Стівом. Джонатан продовжив своє непримітне життя, та всяко старається себе чимось зайняти. Вілл змушений проходити обстеження у військовій лабораторії і його непокоять дивні видіння. Шериф Хоппер має таємницю. Уже пройшов рік після зникнення Оді, та Майк не може про неї забути. Також в містечку появляються двоє новеньких: рудоволоса дівчинка-інтроверт, та її старший брат: новий місцевий секс-символ, який одразу ж посунув Харінгтона з його трону. У Джойс появився новий залицяльник.   
І ось, як заведено в страшних історіях, усе починається напередодні Хелоувіну. Місцевість атакує страшний слиз, який нищить фермерам врожай, у Вілла посилюються видіння. Здається над містечком нависла загроза набагато страшніша за Демогоргона. Цього разу монстр більший, безіменний і готовий знищити усіх. Та військові, як завжди, все приховують і не визнають очевидних речей. Тим часом Оді шукає своє власне призначення та пробує згадати інформацію про своє походження.
  
І ось глядач в черговий раз затягнутий у вир подій. Цього разу сюжетних віток буде менше. А гарно розкритих лише дві з половиною. Це вітка основного сюжету, про дітей та монстра, вітка про Оді, та достатньо розкрита вітка про хімію відносин між Ненсі та Джонатаном. На великий жаль не розкрилась вітка Безумакс, хоча вона й заслуговувала за це, бо була дуже важливим персонажем. Саундтрек як завжди підібраний круто. Серії насичені сюжетом, та не знято ні одного лишнього кадру. Вкотре можна віддати великий уклін постановникам, які продумали усе оточення героїв до дрібниць, та створили вінтажний та повноцінний вигаданий світ, який справить враження на дитину, а дорослого потішить продуманістю та логічністю. Мурашки по тілі досі присутні та стає чітко зрозуміло: цей світ подорослішав та змінився. Ніби наскрізь, через цю всю квінтесенцію ностальгії та щастя проходить певна темна пляма, яка кричить про серйозність подій. Цього разу все темніше і важче. Саме нуарна частина сезону трішки більше потягнула на себе плед і надала серіалу більш темного відтінку. І це був чудовий хід, який глядач зможе зрозуміти лише під кінець останньої серії. Інакше сценаристам не вдалось би так сильно вплинути на глядача в останній сцені, а вона була просто чудовою. Зимовий бал, де невміло танцюють наші герої. Де кожен щиро може переживати за Дастіна, та порадіти за Майка та Оді, які уже встигли закохатися одне в одного. Та сцена пролізає глибоко в душу і там дуже сильно вкорінюється бо є щирою і доброю.

  
Напевно, інколи, попри всю суворість цього світу нам треба ось такого щирого і безоплатного добра.

Ось, здається багато тексту написано, та про серіал сказано надто мало. Напевно тому, що про гарні речі інколи й не потрібно багато казати. Є такі штуки, які краще просто побачити та відчути, аніж старатися передати словами. А я визначився, що Дивні дива, чи краще сказати Stranger things будуть саме тим серіалом, яким я з радістю перегляну колись ще раз, щоб знову пережити разом з дітлахами їх чудову пригоду. Це, як Скубі-Ду, тільки в рази вищого рівня глибокості.

Тепер про те, про що не варто не написати.
На момент написання статі уже пройшов Хелоуін. Українці уже очікують пеших сніжинок, та передчувають чудову пору – Новорічний цикл свят. Чому я пишу саме про це? Напевно тому, що Хелоувінська атмосфера, та новорічні свята дають мені емоції, дуже близькі до тих, які подарував перегляд.

  
Тож згадайте себе юними, ще не такими понівеченими життям. Ще не такими жорстокими. Згадайте своє захоплення від мандаринок, новорічних подарунків, від теплих смугастих шкарпеток, які ви так не хотіли вдягати до школи. Пригадайте запах хвої в вітальні та блиск ялинкових іграшок. Яке захоплення ви відчували дивлячись на мерехтіння гірлянд. Згадайте мурашки по шкірі від страшилок перед вогнем чи погляду на зловісного Хелоуінського гарбуза. Згадайте свою першу невинну любов, перші таємні та невпевнені зізнання, перший поцілунок, першу прочитану книгу. Мелодію з Гаррі Поттера. Все це має свою магію. Все це чарівне.
Як чарівно осінь змінює зима і міняє одні чари на інші. Коли кожен відчуває піднесення і старається робити щось приємне близьким та коханим людям. Це саме та пора, коли варто відкинути свою черствість і забути про все погане. Як круто отримати хоча б трохи чарівного душевного спокою. Випити чаю з корицею, прогулятись морозними днями.


Я не вмію гарно писати, та мені важко передати якусь конкретну думку з цього приводу. Тому я і вирішив викликати перед Вашими очима Ваші ж щасливі образи. Чому? Щоб хоч на деякий час відволікти від буденності та проблем.  Щоб спонукати бути кращими та добрішими. Щоб викликати просте і невинне ностальгічне щастя. Дякую тим, хто це дочитав – ви сильні, а мені приємно.

Висловіть свою думку:
Ваш коментар:
Пропоновані для перегляду фільми: