Припутні

Після тієї неприємної сварки, яка залишила Юрія в повному спустошенні, чоловік ще довго не міг прийти в себе. І щоб перестати думати про погане, намагався з головою зануритися в роботу. Колесячи по нескінченних дорогах, Юра підбирав попутників і брав виклики, вихоплював пасажирів на стоянках і нишпорив у пошуках роботи на зупинках. Одним словом «бомбив» від душі, не жалыючи ні себе, ні свого автомобіля ... Під час чергового рейду в пошуках нормального замовлення на одній із зупинок Юра побачив Світлану. І не зміг проїхати повз - дівчина була дуже хороша і всім виглядом випромінювала розчарування. Судячи з усього, вона стояла вже давно і вже зневірилася зловити попутку. Виявилося, що вона подорожувала не одна - з нею їхала її мама Люда. А прямували жінки в село Припутні - якесь забуте Богом село з кількома десятками корінних жителів. Де, само собою немає ні доріг, ні нормальних заправок ... Тому Юра сильно задумався «а чи варто». Але пошкодувавши двох дам вирішив - варто. І поїхав туди, де з часів революції не проїздило колесо нормального автомобіля ... Сам того не підозрюючи поїхав назустріч несподіваним пригодам, своїй долі і чистій щирій любові ...