Бетонна утопія

"Бетонна утопія" не зосереджується на передісторії до катастрофи чи на самій катастрофі, натомість ми потрапляємо у будинок, який якимось дивом вцілів. Як це стало можливим немає ніякого значення, адже фільм про не про це.
Сюжет зусереджується спочатку на Мін Соні, державному службовцеві, та його дружині Мьон Хві медсестрі, ми бачимо, як виглядає повсякденне життя в останньому неушкодженому багатоквартирному комплексі в цьому регіоні. Оточений лише зруйнованими будівлями, цей житловий комплекс є єдиним порятунком від лютих холодів і голоду.

Коли стає зрозуміло, що ресурсів обмаль, мешканці збираються разом і обирають Йон Така своїм делегатом і лідером, щоб він допоміг їм прийняти важкі рішення і вигнати людей, що не є мещканцями їхнього комплексу. Глядачів занурюють безпосередньо в драму персонажів, яка так сталося, розгортається в самотній багатоповерхівці посеред руїн.

Пейзажі, що демонструють світ з безліччю зруйнованих будівель за межами видимості, створюють відчуття епічності. Але навколишнє середовище - це лише одна частина. Фільми про катастрофи характеризуються тим, що ми бачимо, як люди борються зі стихією, борються за виживання і роблять важкий вибір. У "Бетонній утопії" Ом Те Хва зосереджується на останньому.

Ми бачимо натяки на катастрофу, але те, як світ дійшов до цього, не має значення. Ми бачимо, на що люди йдуть заради виживання, але Ом ніколи не показує цю жорстокість як єдино можливий варіант. Натомість усе, що відбувається в житловому комплексі, є активним вибором. Не будучи змушеним до нього катастрофою, кожен вибір має більшу вагу, дозволяючи людському лицемірству, боягузтву та егоїзму вийти на перший план.

Залучаючи глядачів, режисер просить нас, глядачів, приєднатися до нього. Що б ми обрали? Як би ми ставилися до свого ближнього, і коли ми обираємо акт пасивного чи активного насильства, як би ми його аргументували?

Режисер зосереджується на людях і підкреслює, що людство глибоко порочне, і як ці вади яскраво проявляються, коли існує визначена ієрархія, навіть у світі, де ти втратив усе. І навіть тоді, коли оповідь Ом Те Хва будується на протиставленні "ми" та "вони", він ніколи не втрачає нагоди дослідити, хто обирає, по який бік дверей квартири ви потрапляєте.

"Бетонна утопія" має цікавий сюжет, чудову акторську гру, захоплива і добре виконана. З дещо обнадійливим фіналом неймовірно похмурого погляду на людство.