Англійський актор дебютував у ролі Сіріуса Блека, сумно відомого хрещеного батька Гаррі Поттера, у фільмі 2004 року «Гаррі Поттер і в’язень Азкабану» та повторив цю роль ще у двох частинах до трагічної смерті персонажа у фільмі 2007 року «Гаррі Поттер і Орден Фенікса». Як його перша велика роль у франшизі, фільми про Гаррі Поттера мали величезний вплив на його професійну кар’єру, хоча вони також були знахідкою для його особистого життя.
Під час нещодавньої появи на шоу Дрю Беррімор Олдман розповів про те, як фільми про Гаррі Поттера «врятували» його як батька-одинака, який виховує двох дітей після розлучення.
Після розлучення в 2001 році актор «відкинув багато пропозицій роботи», щоб провести час з дітьми. Коли з’явилися трилогії «Гаррі Поттер» і «Темний лицар», Олдмен зміг «робити найменшу кількість роботи за найбільшу суму грошей, а потім бути вдома з дітьми».
У 42 роки я прокинувся розлученим і отримав опіку над своїми хлопцями, і це само по собі було важко, тому що відбулися зміни в індустрії, де багато фільмів знімали в Угорщині, Будапешті, Празі, Австралії… Ви знаєте, всі ці місця... Слава Богу за Гаррі Поттера. Кажу вам, ці двоє — Бетмен і Гаррі Поттер — справді врятували мене, тому що участі в цих проєктах означали, що я міг робити меншу кількість роботи за більшу суму грошей і потім бути вдома з дітьми.
Як Гаррі Поттер змінив кар'єру Ґері Олдмена?
Франшиза не тільки врятувала його як батька-одинака, але, Гаррі Поттер також змінив траєкторію кар’єри Олдмена. Він уже був визнаним актором, перш ніж взяти на себе роль Сіріуса Блека, проте цей персонаж мав значний вплив на його кар’єру. «Гаррі Поттер» надзвичайно популярний, особливо серед молодої аудиторії, і участь Олдмена у франшизі відкрила його для нового покоління шанувальників, які, можливо, не були знайомі з його попередніми роботами. Це дало йому більше можливостей у фільмах для молодшої аудиторії, таких як «Різдвяна пісня» та «Кунг-фу Панда 2».
Незабаром після «В'язня Азкабану» Олдмен швидко приєднався до іншої великої кінофраншизи, зігравши Джима Гордона в «Бетмен: Початок». Його співпраця з Крістофером Ноланом, яка продовжилася над «Темним лицарем», «Темний лицар повертається» та «Опенгеймером», виявилася однією з найплідніших у його кар’єрі. Під час зйомок трилогії «Темний лицар» Олдман літав туди-сюди, щоб побачити своїх дітей під час вихідних:
Прилетів на день, знімався день. До честі [Нолана], він дотримувався розкладу, і я йшов додому на три дні, повертався на два, їхав додому на вихідні, повертався на один день... інакше я просто відчував би, що їх виховує няня .
Після трилогії «Гаррі Поттер» і «Темний лицар» Олдмен мав змогу виконувати менше ролей у франшизах та, можливо, вступив у розквіт своєї кар’єри. Відтоді він отримав три номінації на премію «Оскар» за фільми «Шпигун, вийди геть!», «Темні часи» та «Манк», у тому числі переміг в категорії Оскар «кращий актор» за трансформаційну роль Вінстона Черчилля.
