1080p
Якість:
1080p
Рік виходу:
Вік. рейтинг:
12+
Жанр:
Списки:
Кращі бойовики 2023 року (22 місце),
Кращі пригодницькі фільми 2023 року (14 місце),
Кращі фантастичні фільми 2023 року (8 місце),
Кращі фільми 2023 року (2 місце)
Режисер:
Тривалість:
157 хвилин (02:37)
Мова озвучення:
Український (Cinema Sound Production)
6.8/115818
- UA #1
- Трейлер
Дивитися фільм Голодні ігри: Балада про співочих пташок і змій в HD якості безкоштовно
Коментарі
168
Люсі у вишиванці. Цікаво...
Про що фільм "Голодні ігри: Балада про співочих пташок і змій":
У далекому минулому молодий і амбітний Коріолан Сноу був останньою надією для свого роду, який гинув у злиднях. Йому довіряли бідняки і вірили, що юний майбутній правитель зможе докорінно змінити ситуацію. Він змушений сам піднятися з колін і розпочати свій непростий шлях. Могутня та процвітаюча раніше династія сильно підкосилася після військових кривавих дій. Вона викликала гнів Капітолію. Коріолан навіть не підозрював, що стане жорстоким президентом Панема. І його боятимуться люди.
Події відбуваються перед черговими Голодними іграми. Хлопець стає вчителем і покровителем для молодої та симпатичної жінки Люсі Грей Бейрд. Молода красуня привертає увагу майбутнього володаря. Люсі моментально стала лідером. Несподівано Сноу вирішує скористатися популярністю вихованки. Він хоче знову уславити свій рід. Стартують активні змагання. І тільки в них можна розпізнати справжню співочу птицю від підступної змії.
Події відбуваються перед черговими Голодними іграми. Хлопець стає вчителем і покровителем для молодої та симпатичної жінки Люсі Грей Бейрд. Молода красуня привертає увагу майбутнього володаря. Люсі моментально стала лідером. Несподівано Сноу вирішує скористатися популярністю вихованки. Він хоче знову уславити свій рід. Стартують активні змагання. І тільки в них можна розпізнати справжню співочу птицю від підступної змії.
Скачати фільм "Голодні ігри: Балада про співочих пташок і змій" через торент безкоштовно
Скачати торенти
Дивитися ще серіали і кінофільми українською
Рецензії
Доброго дня, читачі. Сьогодні я запрошую вас до прочитання моєї рецензії на фільм “Голодні ігри: Балада про співочих пташок і змій”, новий твір Сьюзен Коллінз, яка на цей раз захотіла зробити щось більше. Тому я був зобов'язаний оцінити її нове дитя і розповісти вам про це.
Моя рецензія ділиться на 3 розділи: 1 - Без спойлерів, коротко розповісти вам про фільм, 2 - не повна реконструкція фільму, з об'єктивною критикою і хвалею. 3 - плюси
1. Думка про фільм.
Країна Панем розділена на 12 знедолений округів, які керуються заможним Капітолієм. Щорічно тут проводяться Голодні ігри як форма розваги. Юнаки та дівчата з малозабезпечених регіонів, обрані жеребком, змагаються між собою на життя і смерть. Перед десятими іграми було вирішено внести зміни в правила та включити наставників з Капітолію, які консультуватимуть учасників. 18-річний Коріолан Сноу, представник заможної родини, має нагоду дбати про дівчину Люсі Грей Берд під час гри. Ось така зав'язка цього фільму. Тож, що я можу сказати після перегляду фільму в українському дубляжі і мовою оригіналу.
Авторці вдалося перейти на новий рівень, якщо її минулі фільми були тільки пустотою, яка була призначена, щоб вгамувати почуття, які з'являються у підлітковому віці. Тож на цей раз вона намагалася зробити щось доросліше, розкрити теми нестандартними способами, зробити щось нове. Кардинально щось нове в жанр Сьюзен Коллінз привнести не змогла, але те, як побудований сюжет і фінальна глава, робить фільм не таким, як все інше. Тому я рекомендую переглянути цей фільм, не тільки тим, хто хоче познайомитися з приквелом до оригінальної франшизи “Голодні ігри”, але й тим, хто просто хоче подивитися чудове кіно. І останнє, для перегляду нічого знати про оригінальні частини не треба, тож можете просто поринути у кіно.
2. Не повна реконструкція фільму. (Є ДУЖЕ БАГАТО СПОЙЛЕРІВ!!!)
(Я не буду розглядати весь фільм, кожну деталь тощо. Я розкажу про моменти, які мене зацікавили.)
Претензії:
Початок фільму. Нам показують минуле Коріолана Сноу, таким чином намагаючись більше розкрити те, що відбувалося в країні, віну. І його участь у ній. Чудова ідея, скажете ви, а я скажу, що погана реалізація. Починати фільм з моментів дитинства головного персонажа, яка затягується на 2 хвилини, і не дає нам нічого крім “Ой, а там канібал”, “Ой, а твій батько помер”. І все, більше за дві з половиною години, ніякої згадки, нічого, що продовжило б сюжетну лінію, яку почали на початку. Моя претензія №1: Чому настільки поганий початок? Фільму доведеться протягом наступних 10-15 хвилин зацікавлювати глядача по новому. А це повинен робити початок.
Після того як кузина допомогла Сноу
у зібратися, він пішов у школу, де повинна проходити церемонія вручення дипломів про закінчення, і вручення премії. Перед початком цього заходу наз знайомлять з побратимами. Претензія №2: Другорядні герої фільму не розкриті ЗОВСІМ. Крім друга Сноу, Джоша Андерсона, та й сам автор не зміг подати нам настільки, щоб було цікаво дивитися. Його смерть у кінці фільму не впливає на почуття глядача, хочеться не плакати, а просто мовчати, вона не викликає ніяких емоцій. Розкриття персонажу вистачило тільки на те, щоб не сміятися з автора за недоречність його смерті. А про інших однокласників, навіть говорити нічого не хочеться, та й і не ма.
Претензія №3: Розкриття Люсі Грей. Як для другої головної героїні, авторка не змогла повноцінно її розкрити. Ні її минулого, крім “Я потомка бродячих музикантів!”, того, що їй погано жилося в 12 дістректів, і головне, її хлопець зрадив їй. Ось і все.
Претензія №4: Таємниче зникнення Люсі Грей. Куди вона пропала, що відбувалося у тому лісі, тільки авторці відомо.
Претензія №5: Гітара, яка дивним чином з'являється у Люсі Грей і переміщується з нею по всьому фільму.
3 - плюси:
Розповім коротко, але змістовно. Головний герой розкритий чудово, у мене не виникало почуття якоїсь недосказаності. Я повністю його розумію і приймаю як поганого героя всесвіту Голодних ігор. За ним цікаво спостерігати, його дії завжди зумовлені чимось або кимось. Це ідеальний антигерой фільму. Загальний тон оповідання завжди тримає у напрузі, крім перших двох хвилин.
Я не можу сказати, що цей фільм шедевр, ні його складно назвати хорошим. Всі його плюси не можуть перекрити його мінуси. Але я не можу не сказати, що авторка зробила великий прорив у своїй творчості. І хоча фільм не є шедевром, я все одно отримав задоволення від його перегляду.
Моя рецензія ділиться на 3 розділи: 1 - Без спойлерів, коротко розповісти вам про фільм, 2 - не повна реконструкція фільму, з об'єктивною критикою і хвалею. 3 - плюси
1. Думка про фільм.
Країна Панем розділена на 12 знедолений округів, які керуються заможним Капітолієм. Щорічно тут проводяться Голодні ігри як форма розваги. Юнаки та дівчата з малозабезпечених регіонів, обрані жеребком, змагаються між собою на життя і смерть. Перед десятими іграми було вирішено внести зміни в правила та включити наставників з Капітолію, які консультуватимуть учасників. 18-річний Коріолан Сноу, представник заможної родини, має нагоду дбати про дівчину Люсі Грей Берд під час гри. Ось така зав'язка цього фільму. Тож, що я можу сказати після перегляду фільму в українському дубляжі і мовою оригіналу.
Авторці вдалося перейти на новий рівень, якщо її минулі фільми були тільки пустотою, яка була призначена, щоб вгамувати почуття, які з'являються у підлітковому віці. Тож на цей раз вона намагалася зробити щось доросліше, розкрити теми нестандартними способами, зробити щось нове. Кардинально щось нове в жанр Сьюзен Коллінз привнести не змогла, але те, як побудований сюжет і фінальна глава, робить фільм не таким, як все інше. Тому я рекомендую переглянути цей фільм, не тільки тим, хто хоче познайомитися з приквелом до оригінальної франшизи “Голодні ігри”, але й тим, хто просто хоче подивитися чудове кіно. І останнє, для перегляду нічого знати про оригінальні частини не треба, тож можете просто поринути у кіно.
2. Не повна реконструкція фільму. (Є ДУЖЕ БАГАТО СПОЙЛЕРІВ!!!)
(Я не буду розглядати весь фільм, кожну деталь тощо. Я розкажу про моменти, які мене зацікавили.)
Претензії:
Початок фільму. Нам показують минуле Коріолана Сноу, таким чином намагаючись більше розкрити те, що відбувалося в країні, віну. І його участь у ній. Чудова ідея, скажете ви, а я скажу, що погана реалізація. Починати фільм з моментів дитинства головного персонажа, яка затягується на 2 хвилини, і не дає нам нічого крім “Ой, а там канібал”, “Ой, а твій батько помер”. І все, більше за дві з половиною години, ніякої згадки, нічого, що продовжило б сюжетну лінію, яку почали на початку. Моя претензія №1: Чому настільки поганий початок? Фільму доведеться протягом наступних 10-15 хвилин зацікавлювати глядача по новому. А це повинен робити початок.
Після того як кузина допомогла Сноу
у зібратися, він пішов у школу, де повинна проходити церемонія вручення дипломів про закінчення, і вручення премії. Перед початком цього заходу наз знайомлять з побратимами. Претензія №2: Другорядні герої фільму не розкриті ЗОВСІМ. Крім друга Сноу, Джоша Андерсона, та й сам автор не зміг подати нам настільки, щоб було цікаво дивитися. Його смерть у кінці фільму не впливає на почуття глядача, хочеться не плакати, а просто мовчати, вона не викликає ніяких емоцій. Розкриття персонажу вистачило тільки на те, щоб не сміятися з автора за недоречність його смерті. А про інших однокласників, навіть говорити нічого не хочеться, та й і не ма.
Претензія №3: Розкриття Люсі Грей. Як для другої головної героїні, авторка не змогла повноцінно її розкрити. Ні її минулого, крім “Я потомка бродячих музикантів!”, того, що їй погано жилося в 12 дістректів, і головне, її хлопець зрадив їй. Ось і все.
Претензія №4: Таємниче зникнення Люсі Грей. Куди вона пропала, що відбувалося у тому лісі, тільки авторці відомо.
Претензія №5: Гітара, яка дивним чином з'являється у Люсі Грей і переміщується з нею по всьому фільму.
3 - плюси:
Розповім коротко, але змістовно. Головний герой розкритий чудово, у мене не виникало почуття якоїсь недосказаності. Я повністю його розумію і приймаю як поганого героя всесвіту Голодних ігор. За ним цікаво спостерігати, його дії завжди зумовлені чимось або кимось. Це ідеальний антигерой фільму. Загальний тон оповідання завжди тримає у напрузі, крім перших двох хвилин.
Я не можу сказати, що цей фільм шедевр, ні його складно назвати хорошим. Всі його плюси не можуть перекрити його мінуси. Але я не можу не сказати, що авторка зробила великий прорив у своїй творчості. І хоча фільм не є шедевром, я все одно отримав задоволення від його перегляду.
