Клаус

Перш за все хочу звістити вас, що це перша моя рецензія(мабуть, це не рецензія). Сподіваюся вам сподобається).
Мультфільм один із найкращих, що я дивився, а бачив–не один десяток. У ньому все неймовірне, казкове, заворожуюче, прекрасне, затишне й комфортне, хоть на перший погляд це може здаватися не так. Віковні обмеження? Ні, немає. Його необхідно глядіти і у дитинсві, і в гарячих роках підлітка, невгамовно дивних та цікавих місяцях студентства, і сивих днях старості. Цей витвір мистецтва необхідно переглядати кожного року із чашечкою гарячої кави чи чаю, домашнім печивом та колом друзів або родичів. Особливі враження вам подарує перегляд із другою половинкою).
Ну що ж загальні враження я передав, перейдімо до поглиблених.
На початку в лице глядачу говорять про місце людини у світі, призначення в житті. Дивно, адже дитячий мультфільм, але тема, на яку мріють почути мільйони дорослих. Стартове середовище Джампера є втіленням ідеального світу від якого неможливо відмовитися, про який мріють сотні тисяч, які не мають подібного. Із неперевершеного дому ми переїзджаємо в містечко ненависних один до одного людей, бачимо всю огидність не вихованого, жорстоко, аморального, не доброго куточку землі. Інтерпертувати можна це як буденість великої кількості людей на нашій планеті, реальності. Самі того не усвідомлюючи ми живемо в такому.. Багато хто втратив дух добра, толерантності, Різдва, Нового Року. Гаразд, повернімося до мультиплікації. Даремні спроби Джампера виконати завдання обертаються у повний відчай. Це не правильно, але гадаю, що паромник є втіленням душі головного героя, а саме тої, що була схильною до попереднього життя(в ідеальному світі). Постійні дорікання щодо його безнадіцності та неспроможності здійснити поставлену норму. Альва(учителька), як на мене, показала своїм образом безвихідь людей, які у певному середовищі не можуть проявити свої уміння й таланти, які змушенні або підстроюватися під обставини, або намагатися вибратися із "ями". Випадкова зустріч двох однодумців може нести Великі зміни для усього суспільства. Однією із найголовніших думок, які я вивів для себе це те, що діти основа основ. У мультфільмі вони рішуче впливають на своїх батьків. Переконаний, що й у нашому всесвіті такі ж закони, тільки цього ніхто не воліє сприймати, адже існує стереотип по типу "Старші праві, бо вони життя більше прожили і вони через це мудріші".. Безглуздя!!. Не може не зачепити ворожнеча, висосана із пальця, яку давно можна принити, яка не дає ні сенсу, ні значення."Предки, предки, тому й ми нащадки не маємо їх підводити" у нашому розвинутому суспілстві може так думати лишень шарлатан без мізків."Люди роблять усе заради зиску"–Джампер, "Справжній самовіданий вчинок, надихає людей на нові"–Клаус. Тут і коментувати не хочеться. Лише додам, що це дві сторони людини, а до якої належати вам, питання відкрите (у мульті Джампер спершу схиляється до першої думки, проте після більше половини мультиплікації, задається роздумами про прилеглість до другої (я не можу впливати на вашу думку, але раджу обдумати, ретельно обдумати також другий–він, на власні спостереження, набагаьо кращий)). Маленька тубілка є іншою стороною душі Джампера, адже їй він і виливає власні роздуми, свої думки і всі вони хороші(подібні цитаті Клауса). Позаяк для того, аби подолати добро, яке сіяли двоє сміливців, клани йдуть на перемир'я, союз, об'єднання, тобто завжди варто поєднувати зусилля з друзями і не тільки, аби подолати деякі перешкоди на своєму шляху. Коли Клаус "пішов", його Велика справа жила і далі, себто не варто здаватися, твоє діло житиме без тебе, якшо воно благородне. Джампер відмовився від пропозиції батька й залишився, щоби продовжити задумане перед Різдвом. Свідчить це про високі духовні якості, які він осягнув за цей рік перебування у новій домівці. Фінал не міг бути іншим, бо це чарівна кінцівка з кислинкою суму та вишенкою щастя.