Якість:
1080p
Рік виходу:
Списки:
Кращі бойовики 2022 року (3 місце),
Кращі комедії 2022 року (1 місце),
Кращі кримінали 2022 року (1 місце)
Режисер:
Актори:
Тривалість:
2 год 7 хв
Мова озвучення:
Український (LeDoyen)
7.5/38280
Дивитися фільм Швидкісний поїзд в HD якості безкоштовно
Коментарі
342
Шановні хейтери фільму, Ви не туди зайшли його хейтити. До речі, пишу "Ви" з великої літери бо мав Вас в сраці))! Якщо Вам не подобаються фільми Гая Річі чи Тарантіно, чи такого
Про що фільм "Швидкісний поїзд":
Події відбуваються в поїзді, що рухається маршрутом Токіо-Моріока. За вікном з шаленою швидкістю пролітають японські міста. На шляху кілька короткочасних зупинок. Серед пасажирів опинилися п'ятеро найманих убивць. Хто зібрав їх у одному місці? Кожен із них професіонал у смертельному ремеслі, хоч і використовують вони різні методи. Потяг із вбивцями мчить, а по дорозі герої з'ясовують, що завдання їм дали різні замовники, але місія у них однакова – стовідсоткове знищення цілі. Герої не знають, чи доїдуть вони до пункту призначення живим. Кожному доведеться розправитися із суперником. Але персонажів, що вижили, і прибулих на кінцеву станцію чекають нові секрети.
Новини та цікаві факти про фільм:
Дивитися ще серіали і кінофільми українською
Рецензії
Мишенятко2023/01/03 22:30:49
Оцінка: 5 із 5
Не хочу довго писати ,бо чим більше написано тим менше хочеться читати.По-друге розкидатися крутезними словечками так собі ідея,так от насправді про фільм,відпочинок у колі друзів з переглядом даної стрічки те що треба,посміятися навіть попереживати можна...але стрічка для уважних та кмітливих...тож приємного та розважливого перегляду...і до речі на уважність треба побачити хоч когось хто відрізняється від Пітта...запасайтесь смаколиками легенького вам хрусту))))
Кульгавий Мо2022/10/17 13:46:07
Оцінка: 3 із 5
“Швидкісний поїзд”
“Яскрава й доволі освіжаюча мандрівка, з своєрідними нотками цитрусових”
Для того щоб звільнити мізки, на мить відволіктися від насущних проблем, що потрібно? Правильно, ідіотський розважальний атракціон, дещо божевільний і до усрачки смішний, з харизматичним веселуном Піттом у головній ролі.
Комфортабельний потяг зі швидкістю вітру, рухається маршрутом Токіо-Моріока. За вікном пролітають японські міста, на шляху кілька запланованих, короткочасних зупинок. На перший погляд, нічого особливого. Проте в середині, незабаром стане ой, як гаряче, адже серед пасажирів, причаїлося п’ятеро найманих-вбивць. Хто зібрав цих фруктів разом, не ясно. Очевидно одне, всі п’ятеро полюють на валізку з купою грошви. Про решту сюжетних перипетій варнякати не хочеться, боюсь бовкнути зайвого і зіпсувати сюрприз, а їх у фільмі, мало не на кожній станції. Скажу лишень, що до фінішу доїдуть, далеко не всі сумнівні супчики.
Родзинкою стрічки - є череда випадкових, ідіотських смертей, внаслідок дурнуватого збігу обставин, або ж відвертої тупості персонажів. Одні гинуть, через власну самовпевненість чи необачність, іншим просто не пощастило, як то кажуть, карма спіймала негідників і міцно тримає за яйця. Двигуном фільму, його стержнем, виявився звісно ж красунчик Пітт, який зіграв головного засранця, що хоче звернути з кривої доріжки, але у нього, якось не дуже виходить. Живим персонаж Бреда, залишається виключно через те, що сама доля, якраз турбується за його сраку та чи надовго в неї вистачить терпцю, хтозна. Бред Пітт, бездоганно перевтілився в образ, безжального, вбивче-спокійного жартівника, заговорювати зуби він мастак. Кожна жертва кілера, реально чиста випадковість, цей вирізняє його з поміж інших мудаків. Необережність, розсіяність і звичайна бісова хитрість, робить покидька, більш привабливим. Та не один Пітт порадував екстравагантним перевтіленням, Аарон Тейлор-Джонсон в ролі “Мандарина”, теж першокласно хизувався харизмою і зробив це, не гірше блондинчика. От “Лимон” - брат-близнюк “Мандарина”, відверто дістав зі своєю залізницею, хоча й доповнював компашку влучно, тай роль зіграв далеко не останню, буквально вплинувши на хід подій. Стосовно зірок, що сиділи в хвості поїзда, або взагалі всередину не заходили. Сандра Буллок, чи то підбиває клинці до Пітта, чи то вирішила заробити кілька зайвих баків. Одним словом, добре хоч з машини вийти не полінувалась. Дедпул, просто засвітив обличчям з натяком, щоб навіть не думали його забувати. А от Ченнінг Татум продемонстрував, вищий пілотаж тупості, більш геніального ідіотизму, годі й бажати. Обговорювати похмурих, ще гірших засранців, це справа невдячна, блазні в масках, щей з катанами в руках, виглядали жалюгідно та вкрай безбарвно, чисто для галочки. Тому краще повернуся, до яскравих покидьків, з ними явно цікавіше. Підла принцесонька, добряче залізла за шкірку, полоскотавши нерви, що мені, що небезпечним дорослим дядечкам. Інша хитра кішечка, феєрично ґигнула, небезпечно заграваючи з нашим брутальним, золотоволосим мачо. Парочка дотепних болівійських фруктів, доповнили розповідь яскравими балачками, казна про що.
Взагалі сама по собі поїздочка в сценарному плані, не особливо вирізняється оригінальністю. Славні поганці і не зовсім, впродовж двох годин вовтузяться між собою немов дітлахи, у яких забрали улюблену іграшку, але приголомшлива акторська привабливість, дурнуватий збіг обставин і несподівані художні дрібниці, накшталт пляшки води, дрімучої непроханої гості чи звичайної панамки, змушують добряче пореготати. І саме незвідане дурисвітство героїв, будь то порожня балаканина, або ж небезпечні ігрища з вогнепальною зброєю, люб’язно тримають біля екрану.
Розв’язку звісно ж Літч ущент спартачив, але фінал нікого не колише. Особисто мені, було цікаво єдине, чи вибереться Пітт з халепи і скількох мудаків встигне замочити, до біса харизматичний білокурий Ахілл. А декілька кулачних перепалок, виявились досить винахідливими й однозначно вартими, якщо не захвату, то уваги так точно. Хоча видовиська мені забракло, Пом’яли потяг і парочку тачок, Бред походу, регулярно отримує на горіхи, від дружків. Такий собі “Дотепник-Уік” на мінімалках. Гумор примітивний, проте заразний, я частенько душився від сміху. Музика не сподобалась. Часом здавалося, що автор, додав у фільм перший-ліпший плей-лист, який потрапив йому на очі. Не дивлячись на те, що майже всі події фільму розгортаються, у камерних вагонах поїзда, візуально картинка вийшла, максимально стилізованою в плані, вдало підібраної кольористики, яка в кожній сцені, дарує певний настрій.
В основному “Швидкісний поїзд” викликає виключно приємні враження. Навіть занадто приємні, не дивлячись на змістовно-трешеві нюанси, прісного фіналу наприклад. Вся річ у яскравих, неймовірно харизматичних героях, стежити за тим, як трохи божевільні особистості, взаємодіють один з одним, - суцільне задоволення. Тому раджу розслабити булки та насолоджуватись безглуздими кіношними збігами. Фруктовий настрій гарантовано. 7/10.
“Яскрава й доволі освіжаюча мандрівка, з своєрідними нотками цитрусових”
Для того щоб звільнити мізки, на мить відволіктися від насущних проблем, що потрібно? Правильно, ідіотський розважальний атракціон, дещо божевільний і до усрачки смішний, з харизматичним веселуном Піттом у головній ролі.
Комфортабельний потяг зі швидкістю вітру, рухається маршрутом Токіо-Моріока. За вікном пролітають японські міста, на шляху кілька запланованих, короткочасних зупинок. На перший погляд, нічого особливого. Проте в середині, незабаром стане ой, як гаряче, адже серед пасажирів, причаїлося п’ятеро найманих-вбивць. Хто зібрав цих фруктів разом, не ясно. Очевидно одне, всі п’ятеро полюють на валізку з купою грошви. Про решту сюжетних перипетій варнякати не хочеться, боюсь бовкнути зайвого і зіпсувати сюрприз, а їх у фільмі, мало не на кожній станції. Скажу лишень, що до фінішу доїдуть, далеко не всі сумнівні супчики.
Родзинкою стрічки - є череда випадкових, ідіотських смертей, внаслідок дурнуватого збігу обставин, або ж відвертої тупості персонажів. Одні гинуть, через власну самовпевненість чи необачність, іншим просто не пощастило, як то кажуть, карма спіймала негідників і міцно тримає за яйця. Двигуном фільму, його стержнем, виявився звісно ж красунчик Пітт, який зіграв головного засранця, що хоче звернути з кривої доріжки, але у нього, якось не дуже виходить. Живим персонаж Бреда, залишається виключно через те, що сама доля, якраз турбується за його сраку та чи надовго в неї вистачить терпцю, хтозна. Бред Пітт, бездоганно перевтілився в образ, безжального, вбивче-спокійного жартівника, заговорювати зуби він мастак. Кожна жертва кілера, реально чиста випадковість, цей вирізняє його з поміж інших мудаків. Необережність, розсіяність і звичайна бісова хитрість, робить покидька, більш привабливим. Та не один Пітт порадував екстравагантним перевтіленням, Аарон Тейлор-Джонсон в ролі “Мандарина”, теж першокласно хизувався харизмою і зробив це, не гірше блондинчика. От “Лимон” - брат-близнюк “Мандарина”, відверто дістав зі своєю залізницею, хоча й доповнював компашку влучно, тай роль зіграв далеко не останню, буквально вплинувши на хід подій. Стосовно зірок, що сиділи в хвості поїзда, або взагалі всередину не заходили. Сандра Буллок, чи то підбиває клинці до Пітта, чи то вирішила заробити кілька зайвих баків. Одним словом, добре хоч з машини вийти не полінувалась. Дедпул, просто засвітив обличчям з натяком, щоб навіть не думали його забувати. А от Ченнінг Татум продемонстрував, вищий пілотаж тупості, більш геніального ідіотизму, годі й бажати. Обговорювати похмурих, ще гірших засранців, це справа невдячна, блазні в масках, щей з катанами в руках, виглядали жалюгідно та вкрай безбарвно, чисто для галочки. Тому краще повернуся, до яскравих покидьків, з ними явно цікавіше. Підла принцесонька, добряче залізла за шкірку, полоскотавши нерви, що мені, що небезпечним дорослим дядечкам. Інша хитра кішечка, феєрично ґигнула, небезпечно заграваючи з нашим брутальним, золотоволосим мачо. Парочка дотепних болівійських фруктів, доповнили розповідь яскравими балачками, казна про що.
Взагалі сама по собі поїздочка в сценарному плані, не особливо вирізняється оригінальністю. Славні поганці і не зовсім, впродовж двох годин вовтузяться між собою немов дітлахи, у яких забрали улюблену іграшку, але приголомшлива акторська привабливість, дурнуватий збіг обставин і несподівані художні дрібниці, накшталт пляшки води, дрімучої непроханої гості чи звичайної панамки, змушують добряче пореготати. І саме незвідане дурисвітство героїв, будь то порожня балаканина, або ж небезпечні ігрища з вогнепальною зброєю, люб’язно тримають біля екрану.
Розв’язку звісно ж Літч ущент спартачив, але фінал нікого не колише. Особисто мені, було цікаво єдине, чи вибереться Пітт з халепи і скількох мудаків встигне замочити, до біса харизматичний білокурий Ахілл. А декілька кулачних перепалок, виявились досить винахідливими й однозначно вартими, якщо не захвату, то уваги так точно. Хоча видовиська мені забракло, Пом’яли потяг і парочку тачок, Бред походу, регулярно отримує на горіхи, від дружків. Такий собі “Дотепник-Уік” на мінімалках. Гумор примітивний, проте заразний, я частенько душився від сміху. Музика не сподобалась. Часом здавалося, що автор, додав у фільм перший-ліпший плей-лист, який потрапив йому на очі. Не дивлячись на те, що майже всі події фільму розгортаються, у камерних вагонах поїзда, візуально картинка вийшла, максимально стилізованою в плані, вдало підібраної кольористики, яка в кожній сцені, дарує певний настрій.
В основному “Швидкісний поїзд” викликає виключно приємні враження. Навіть занадто приємні, не дивлячись на змістовно-трешеві нюанси, прісного фіналу наприклад. Вся річ у яскравих, неймовірно харизматичних героях, стежити за тим, як трохи божевільні особистості, взаємодіють один з одним, - суцільне задоволення. Тому раджу розслабити булки та насолоджуватись безглуздими кіношними збігами. Фруктовий настрій гарантовано. 7/10.