UAKINO.CLUB » Новини » «CODA» або перемога яку ніхто не чекав.


«CODA» або перемога яку ніхто не чекав.

Рейтинг новини:


Оскар вже давно опинився в лапах сучасних віяній у політиці та суспільної думки. Всі вже звикли, що головна статуетка у світі кіно дістанеться «правильному» фільму. Проте, «Паразити» показали, що виграти можна й за талант, та це скоріше за все виняток. 

Тому перемога фільму режисерки Шан Гедер «CODA» ( «У ритмі серця» або «Дитина глухих батьків») здається такою дивною. Проте, за трагедією підлітка приховується дещо глибше, ніж здається на перший погляд.


«CODA» це фільм про дівчину Рубі Рос у якої батьки та брат глухі. Дівчина вимушена дуже багато допомагати сім’ї, бо без неї спілкування з іншими людьми майже неможливе. Проте дівчина хоче чогось свого, вона хоче жити як звичайний підліток, а не вставати о п’ятій ранку щоб ловити рибу. Коли з’являється шанс на щось більше, у дівчини постає дилема – йти за мрією чи залишитися з сім’єю?


То ж, перший прошарок сюжету ми можемо бачити неозброєним оком – підліток який страждає відсутністю звичайного життя. Проте ця трактовка сюжету дуже поверхнева.

Другий прошарок, який також не важно помітити – конфлікт батьків та дітей. Тут все досить просто показано – батьки думають лиш про себе, намагаються зробити дівчину своїм «ротом», щоб вона завжди була із ними.

Далі вже йдуть досить приховані прошарки – проекція батьків на дітей. Мати забороняє Рубі займатися справою яка не факт, що принесе заробіток, яку важко реалізувати. Звичайно, це може бути просто момент для драми підлітка – якби не так: у 21 столітті подібні проекції дуже поширені, що призводить до паралелі глядач-актор.

Інший прошарок більше для американців – американська мрія. Із самого початку нам дають зрозуміти – сім’я головної героїні займаються лиш тим, чим займалися їхні батьки, й вони нічим іншим не хочуть\можуть займатися, бо бояться втратити що було. Це призводить до їхнього зневірення в американську мрію. Їм здається, що вони не можуть бути щасливими, не можуть добитися більшого, маються прогинатися під жорстокі правила світу, а діти обов’язково зазнають поразку у своїх починаннях.

Ще один прошарок – сексуальна освіта школярів. Фільм досить поверхнево торкається цієї теми, проте вона є. І тут він ставить головні питання – Чи нормально розмовляти з дітьми на таку тему? Що саме варто розповідати? Коли? Відповідей майже не дається – більшість моментів зводяться до гумору, інколи досить специфічного. Проте, ця тема працює досить прямолінійно, й дійсно може наштовхнути на роздуми.

Проте найголовніший, на мою думку, прошарок у фільмі інший – донести до усіх звичайність таких «особливих» людей. Фільм дуже позитивний, смішний, він показує глухих людей, їхні звички, проблеми та просто життя, й дуже легко провести паралелі з персонажами.



Фільм заслужив всі нагороди які отримав – починаючи від адаптації сценарію, закінчуючи головною нагородою «Фільм року». Актори неймовірно реалістично вжилися у ролі, оператор чудово передавав настрій камерою, а звукооператор правильно ловив моменти.



Рейтинг новини:




Висловіть свою думку:
Ваш коментар: