Щоб зробити персонажа жахливим та страшним, йому не обов’язково бути головним лиходієм чи антагоністом. Вони можуть такими бути але вони також можуть бути невеликою роллю, яка лякає до кісток, яка закінчується крадіжкою кожної сцени. Навпаки, є дуже багато лиходіїв у жанрі жахів, які зрештою виявляються більше дурними, ніж страшними.
Існує багато способів бути страшним та лякати. Фільми жахів зі своїми частками тіл та відрами крові можуть викликати шок і страх, але психологічні трилери та антиутопічні кошмари створюють у глядача глибше відчуття жахливості та переляку. Деякі персонажі вважають свої дії морально виправданими, вони рідко вірять, що діють зі зла, але їхній вплив на оточуючих людей може бути ще більш шокуючим через їх спотворене відчуття добра й зла. Деякі з цих персонажів можуть ніколи нікому не завдати шкоди, але вони змушують глядачів озиратися по сторонам не один тиждень після перегляду.
Емі Данн – «Загублена»
«Я вбила заради тебе; хто ще може таке сказати?» Емі Данн (Розамунд Пайк) шепочеться зі своїм чоловіком Ніколасом (Бен Аффлек) у психологічному трилері Девіда Фінчера «Загублена». Розум і готовність Емі робити все можливе для досягнення своїх цілей не такі вже й страшні на папері. Однак, коли її метою стає цілковита помста чоловікові-зраднику, все стає дуже темним. Як улюблена темна конячка режисера, Емі настільки ж гідна одержимості, як і переляку.
Блідий чоловік – «Лабіринт Фавна»
Похмура казка Гільєрмо дель Торо «Лабіринт Фавна» — це фентезійна історія, яка розгортається на тлі політичних заворушень і фашизму в Іспанії 1940-х років. Незважаючи на те, що Відаль (Сергі Лопес) є лиходієм-садистом, Блідий Чоловік (Даг Джонс), є найбільш жахливою істотою фільму. Втеча Офелії (Івана Бакеро) від того, щоб бути його обідом, робить невелику сцену, у центрі якої Блідого чоловіка, приголомшливим доповненням до фільму.
Елай Сандей – «Нафта»
Деніел Плейнв’ю (Деніел Дей-Льюїс) — погана людина, але маніпуляції Елая Сандей (Пол Дано) його вірою та людьми — жахлива тема у «Нафті». Спостерігаючи за боротьбою пари за владу один над одним і містом, глядачі запитують, хто правий, а хто ні, якщо хтось із них взагалі правий. Однак використання Елаєм релігії та моралі для досягнення власних цілей виділяє його як грізного ворога.
Келлер Довер – «Полонянки»
Келлер Довер (Г’ю Джекман) може бути пов’язаний як з найсумнішим, так і з найстрашнішим персонажем у «Полонянках». Після того, як його доньку викрадають, він стає все більше поглинений параноєю і відчаєм протягом фільму, і немає нічого страшнішого, ніж людина, якій нічого втрачати. У сцені чистої жорстокості Келлер катує Алекса Джонса (Пол Дано), тому що він вірить, що саме у Джонса його донька. Зрештою виявляється, що це не так, але очевидно, що Келлер зробив би це знову, якби йому довелося. У кінці «Полонянок» доля Келлера незрозуміла після його темних рішень у фільмі.
Джокер – «Темний лицар»
Джокер Хіта Леджера у фільмі «Темний лицар» — один із найвідоміших персонажів усіх часів і виконавців — це кам’яна людина, яка не зважає на людське життя. Протягом всього часу він вбиває, спотворює та знищує людей Ґотема та саме місто. Леджер був величезною частиною цього персонажа, маючи спадщину, яку він має, і показує фантастично жахливу гру. Навіть у свої останні хвилини Джокер сміється Бетмену в обличчя, бо якщо у світі панує хаос, він переміг.
Кевін – «Щось не так з Кевіном»
Виконання Езри Міллера в ролі Кевіна у фільмі «Щось не так з Кевіном» робить зловісну фольгу для Тільди Свінтон, яка грає його матір Єву. «Щось не так з Кевіном» в цілому моторошний фільм, але Кевін є центральною фігурою і причиною цього відчуття від фільму. Його здатність змінювати свою особистість, щоб вона відповідала оточуючим людям, показуючи свою найтемнішу та найбільш тривожну сторону лише матері, дає фільму відчуття постійного настрою. Оскільки глядач ототожнює себе з Євою та її зростаючим страхом перед Кевіном, кожна його дія залишає на сцені моторошний вигляд.
Ганс Ланда – «Безславні виродки»
Перша сцена «Безславних виродків» є однією з найбільш запам’ятовуючих тривожних сцен сучасної епохи, і саме виконання Крістофа Вальца в ролі Ганса Ланди робить її такою. Незважаючи на те, що в фільмі «Безславні виродки» майже нічого не є правдою, страх, який Ланда вселяє в серця героїв фільму, а також глядачів, надто реальний. Його жорстокість і здатність затягувати конфронтацію, коли він знає, що досягне успіху, створюють відчутне відчуття страху, яке нависає над кожною його сценою.
